Всесвітній день дитини відзначається за рекомендацією Генеральної Асамблеї ООН з 1954 року як день світового братерства і взаєморозуміння дітей. Це свято присвячено діяльності, спрямованої на забезпечення благополуччя дітей в усьому світі. Генеральна Асамблея запропонувала урядам святкувати Всесвітній день дитини в той день, який кожен з них визнає доцільним. 129 країн-членів ООН Всесвітній день дитини відзначають 20 листопада, оскільки саме цього дня Асамблея прийняла в 1959 році Декларацію прав дитини, а в 1989 році − Конвенцію про права дитини.
Конвенція ООН про права дитини, яка є основним документом, що визначає правові стандарти у сфері захисту прав дитини, була ратифікована Україною ще 27 лютого 1991 року і набула чинності 27 вересня 1991 року.
Вона є обов’язковою для виконання в усіх країнах, які підписали цей документ. Основна ідея Конвенції – найповніше забезпечення інтересів дитини. А це виживання, розвиток, захист та забезпечення активної участі в житті суспільства.
Умовно права, викладені в Конвенції, можна поділити на три частини: - Забезпечення: право володіти певними речами, отримувати певні послуги та мати доступ до того й того (мова йде про ім'я та громадянство, медичний догляд, освіту, відпочинок та ігри, опікування інвалідами, сиротами та біженцями).
- Захист: право бути захищеним від дій, що завдають шкоди дитині (наприклад, від розлучення з батьками, залучення до воєнних дій, комерційної, економічної чи сексуальної експлуатації, фізичного чи психічного знущання тощо).
- Участь: Дитина має право бути почутою, коли приймаються рішення, що стосуються її життя. Підростаючи, дитина повинна мати дедалі більше можливостей брати участь у житті суспільства, готуватися до самостійного життя, користуватися правами свободи думки та слова, вибору культури, релігії та мови.
Конвенція базується на розумінні становища дітей у суспільстві не як майбутніх дорослих, а як рівноправних учасників суспільного життя, з урахуванням того, що «дитина внаслідок її фізичної розумової незрілості потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження».
Основним правовим принципом захисту дітей є рівність прав усіх дітей. У ст. 1 Декларації прав дитини ООН проголосила, що перелічені в Декларації права повинні визнаватися за усіма дітьми, без будь-яких винятків та обмежень.
Кожна дитина потребує турботи, любові і піклування. Ми – дорослі повинні сприяти цьому, створити належні умови для підростаючого покоління, щоб жодна дитина не лишилася поза увагою, мала можливість розвити свої інтереси та здібності, росла здоровою і щасливою, отримала належну освіту й виховання, це наш моральний і громадянський обов’язок. Від нашого ставлення, від рівня забезпечення і дотримання прав дитини й залежить наше майбутнє, майбутнє держави в цілому. Давайте не будемо байдужими до проблем дітей, наші діти – це найдорожче, що в нас є! І пам'ятати про це ми повинні не тільки в це свято, а й повсякчас.
Головний спеціаліст Луцького районного управління юстиції Інна Кирилюк
