Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів — пам'ятна дата, яка мала місце 11 квітня 1945 року, коли в'язні концтабору у Бухенвальді почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців.
В березні 1945 року німецьке командування й основна частина охорони втекли з табору перед загрозою бути схопленими американськими військами. Тоді, безпосередньо перед прибуттям американців, на території Бухенвальду (найбільшого концентраційного табору) спалахує збройне повстання, організоване силами самих ув'язнених. Коли в концтабір Бухенвальд увійшли американські війська, повсталі вже перебрали на себе контроль над табором смерті. 11 квітня — день входження американців на територію Бухенвальду — і був прийнятий як дата, коли відзначається «Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів».
Всього на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів. За визнанням самих есесівців, в'язень, тривалість життя якого в таборі складала менше року, приносив нацистам майже півтори тисячі рейхсмарок чистого прибутку.
За роки другої світової війни через табори смерті пройшли 18 мільйонів чоловік, з них 5 мільйонів - громадяни колишнього Радянського Союзу.
Значних втрат у другій світовій війні 1941-1945 років зазнала Україна. Так, впродовж 103 тижнів окупації Києва у Бабиному Яру було розстріляно більше 200 тис. чоловік. Серед них були євреї, українці, росіяни, поляки, цигани та представники інших народів. Бабин Яр став однією із найбільших інтернаціональних могил. У червні 1943 року перестало існувати Львівське гетто, де було страчено 130 тис. чоловік.
На території України діяли 180 таборів смерті, де було страчено 1366 тис. радянських військовополонених. «Фабрики смерті» діяли в Києві, Львові, Дніпропетровську, Харкові, Кіровограді та інших місцях.
Не будь байдужим пам’ятай та поважай свою історію!
Відділ інформаційної діяльності, інформаційних технологій
та комунікацій з громадськістю
