36 років тому весь світ здригнувся від страшної звістки. 26 квітня 1986 року сталася одна з найбільших техногенних катастроф - аварія на Чорнобильській АЕС.

Ця подія, яку згодом назвали трагедією ХХ ​​століття, стала техногенною екологічно-гуманітарною катастрофою. Тоді під час вибуху на четвертому енергоблоці ЧАЕС стався великий викид радіоактивних речовин у довкілля. Сила вибуху прирівнювалася до 500 бомб - таких, що колись були скинуті на Хіросіму.

Страшна ядерна аварія стала серйозним випробуванням та уроком для усього людства. Відлуння цієї катастрофи ще довго будуть ятрити душі людей. Наслідки вибуху досі відчувають на собі і природа, і люди.

Багатьох учасників ліквідації, на жаль, сьогодні вже не має серед нас. Але ми низько схиляємо голови перед їх подвигом та відвагою, а також вшановуємо живих героїв.

Низький уклін ветеранам чорнобильських подій, які не забувають про загиблих товаришів, підтримують їх сім'ї, активно займаються громадською діяльністю.

Наша пам’ять і пам’ять наступних багатьох поколінь знову і знову повертатиметься до трагічних квітневих днів 1986 року. Це була боротьба людей з вогнем у ядерному пеклі. Вони рятували не лише атомну станцію, Прип’ять, Чорнобиль… Вони рятували Україну та весь світ.

Цьогоріч Чорнобильська трагедія набула нової актуальності через вторгнення військ Росії в Україну та воєнні дії біля атомних електростанцій, які вже назвали "ядерним тероризмом".

Уже третій місяць українці щодня борються з навалою окупантів та запобігають повторенню страшної катастрофи.

Низький уклін ліквідаторам, які 36 років тому рятували світ від наслідків Чорнобильської трагедії.

Низький уклін усім українцям, які сьогодні продовжують захищати нас від повторення лиха світового масштабу.